Що таке фактура?

Що таке фактура?

Що таке фактура?

Під фактурою розуміється характер будови поверхонь, які за цими ознаками можуть бути розділені на три великі групи: матові, глянцеві і дзеркальні. До матовим фактурами відносяться всі поверхні, що мають шорсткувате будову: клейові фарбування, паперу сортів ватман і полуватман, бавовняні тканини, матові і структурні фотопаперу. Глянцевими фактурами є всі гладкі поверхні, такі, як масляні фарбування, крейдовані папери, шовкові тканини (наприклад, атлас), глянцеві фотопаперу.

До дзеркальним фактурами відносяться все гладко поліровані поверхні металевих, скляних та інших подібних предметів.

Поняття фактури невіддільне від кольору. Дві стіни, пофарбовані масляною фарбою, нехай абсолютно однакові за будовою поверхні, здадуться нам різними по фактурі, якщо вони пофарбовані в різні кольори. Біла оштукатурена стіна набуває іншу фактуру, ніж така ж чорна.

Часом у практиці фотографії в поняття фактури включають ще й макрорельеф поверхні. У ряді випадків це і правильно, адже відмінність між структурою самої поверхні і змінює її форми макрорельефа чисто кількісне, масштабне. Шорсткості матових фактур при їх масштабному збільшенні переводять ці поверхні в групу крупноструктурних, а наступна сходинка по крупності — це вже макрорельеф.

Наприклад, розглядаючи фото 47, ми відзначаємо, що на знімку добре передана фактура снігу. А адже на ділі тут мова йде про обробку світлом макрорельефа сніжної поверхні, тобто не тільки її структури, а й невеликих опуклостей, западин, різних нерівностей снігового покриву.

У прямій залежності від будови поверхні знаходиться характер відбиття падаючого на неї світла. Так, матові поверхні відбивають світло однаково в усіх напрямках, розсіюють його (дифузне відбиття). Спрямований світло, що падає на таку поверхню, відбивається від неї у вигляді м’якого розсіяного світла; поверхня при цьому виглядає рівномірно і м’яко освітленій.

Кількість світла, відбитого глянсовою фактурою, залежить від кутів, під якими світло падає на таку поверхню і під якими вона розглядається. Так, під кутом дзеркального відображення ми бачимо на поверхні м’які відблиски (дзеркальна складова відбитого світла); під іншими кутами відбивається тим менше світла, чим менше кут падіння променя. Відбиття від глянсової поверхні називають змішаним, оскільки в потоці відбитого світла поряд з дифузною складової є складова дзеркальна.

Дзеркальна фактура характеризується тільки спрямованим відображенням падаючого світла. Це означає, що навіть при висвітленні дзеркальної поверхні потоком розсіяного світла (наприклад, фольговий відбивач) на ній утворюються лише яскраві жорсткі відблиски, що є відображенням самого джерела світла. Поза відблисків зважаючи на відсутність у відбитому світлі дифузійної складової дзеркальна поверхня виглядає темною, неосвітленій.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!