Розсіяний склероз (частина 1. Причини і симптоми)

Розсіяний склероз (частина 1. Причини і симптоми)

Розсіяний склероз (частина 1. Причини і симптоми)

Першим проявом розсіяного склерозу може бути відчуття «повзання мурашок» або «оніміння» будь-якої частини тіла, або незрозуміла ниючий біль. Можливе деяке запаморочення або відчуття надзвичайної втоми. Ці симптоми можуть проявлятися всі разом або в різних поєднаннях. Можливі й інші зміни в організмі.

Вони можуть тривати годинами, цілодобово, тижнями, і потім раптово зникнути, щоб потім повернутися знову.

Що таке розсіяний склероз?

Розсіяний склероз – неврологічне захворювання, що приводить до втрати функціональної спроможності молодих дорослих людей. Воно не заразне. Симптомами розсіяного склерозу можуть бути відчуття оніміння або поколювання в якій-небудь частині тіла, слабкість, нестійкість ходи. Після загострення в перебігу хвороби симптоми можуть зникнути або залишитися.

Вони можуть поступово збільшуватися з часом без будь-яких швидких або раптових змін. Важко передбачити, наскільки важко може протікати хвороба. У різних людей вона може проявляти себе дуже по-різному.

Загалом, розсіяний склероз не представляє безпосередньої загрози життю. Тривалість життя хворих на розсіяний склероз лише ненабагато менше, ніж середня тривалість життя населення в цілому.

Середній вік при постановці діагнозу – 30 років. Іноді захворювання виникає у дітей або у дорослих осіб більш старшого віку. Жінки хворіють, принаймні, удвічі частіше, ніж чоловіки. Захворюваність розсіяним склерозом тим вище, чим далі від екватора перебуває країна.

У США розсіяним склерозом страждають, принаймні, 300 000 чоловік, у Німеччині – 120000, у Франції 80 000, в Україні – приблизно 20 000. Таким чином, в Україні відносна величина поширеності розсіяного склерозу в перерахунку на кількість населення – в кілька разів нижче, ніж в інших країнах. Ця відмінність, ймовірно, зумовлено недостатньою виявлюваністю захворювання в Україні.

Причини розсіяного склерозу

Причини розсіяного склерозу невідомі. По всій видимості, він виникає в результаті взаємодії деяких несприятливих факторів навколишнього середовища і генетичних факторів. Напади чи рецидиви розсіяного склерозу можуть бути обумовлені широко поширеними вірусами. Є переконливі дані, що свідчать про те, що розсіяний склероз є імунно-опосередкованим.

Це означає, що нервова система хворого руйнується під впливом його власної імунної системи (аутоімунний процес).

Розсіяний склероз починається з запального процесу в центральній нервовій системі (головному і спинному мозку). За цим слідує втрата захисних мієлінових оболонок, які покривають нервові волокна подібно тому, як ізоляція покриває дроти електричної проводки. При пошкодженні мієліну проведення нервових імпульсів по нервових волокнах сповільнюється, спотворюється, або блокується.

Запальний процес викликає утворення ушкоджень (званих «бляшками») В головному і спинному мозку. Після цього починають з’являтися симптоми хвороби. Їх вираженість може бути різною – від легкого оніміння рук або ніг до паралічу або порушень зору.

Вірогідність захворіти на розсіяний склероз трохи вище у осіб, які мають хворого на розсіяний склероз близького родича. Однак у загальній популяції захворювання не є дійсно спадковим. Так, в сім’ях, де вже є хворі на розсіяний склероз, ймовірність виникнення другого випадку захворювання в кілька разів вище, ніж серед людей, у яких немає хворих на розсіяний склероз родичів. І все ж, спадковий фактор не вважається основною причиною розсіяного склерозу.

Симптоми розсіяного склерозу

Існує кілька форм розсіяного склерозу. У більшості випадків він починається з рецидивуючої форми. Це означає, що виникли симптоми згасають і виникають знову, і в проміжках між рецидивами хвороби хворий відчуває себе цілком нормально. Виниклі при рецидив симптоми зазвичай наростають протягом від декількох годин до декількох днів.

Вони можуть зберігатися кілька днів або тижнів і зникати, іноді — зовсім без лікування. Нові напади виникають через нерівномірні проміжки часу. До числа часто зустрічаються симптомів відносяться:

  • Порушення або втрата зору;
  • Відчуття оніміння або поколювання в будь-яких частинах тіла;
  • Слабкість або відчуття втоми;
  • Нестійкість ходи;
  • Двоїння зору;
  • Підвищена чутливість до тепла;
  • Повний або частковий параліч;
  • Відчуття удару електричним струмом при згинанні шиї.
  • З часом у 60% хворих з рецидивуючою формою розсіяного склерозу розвивається його вторинна форма – хронічна прогресуюча, при якій наприкінці загострення симптоми не зникають повністю, і деякі їх них зберігаються і поза загостренням. Можливо також почастішання загострень.

    Діагностика розсіяного склерозу

    Діагноз розсіяного склерозу грунтується на даних анамнезу та клінічного обстеження, які свідчать про декілька зонах ураженнях головного та спинного мозку. Підтвердженню діагнозу допомагають додаткові дослідження. Для підтвердження наявності зон ураження зазвичай виконується магнітно-резонансна томографія головного (а можливо і спинного) мозку.

    Виконання пункції хребетного каналу (званої також люмбальної пункцією) дозволяє виявити порушення в спинномозковій рідині. Діагностиці може допомогти також аналіз електричних сигналів, які називаються «викликаними потенціалами».

    Дякуємо за наданий матеріал Асоціацію з боротьби з інсультами в Україні.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!