Коли «хворіють» наднирники

Коли «хворіють» наднирники

Коли «хворіють» наднирники

Відгуки: (1)

Що таке наднирники, їх функція. Гормони надниркових залоз

Що являють собою наднирники? А представляють вони собою дві маленьких залози, які розташовуються по центру нашого тіла і займаються вони виробленням гормонів, які несуть відповідальність за забезпечення життєвоважливих процесів, що відбуваються в організмі, зокрема, це такі гормони, як адреналін і норадреналін. Ці гормони необхідні для виживання в разі небезпеки, адже вони сприяють рефлекторному реагування на виниклу проблему, коли від людини вимагається прийняття швидкого рішення. Якщо ж подібні небезпечні ситуації виникають досить часто, то навантаження на наднирники збільшується, і вони починають працювати в посиленому режимі, що призводить до їх захворювання.

Крім вже названих гормонів стресу, наднирковими здійснюється вироблення та інших гормонів, наприклад таких, як: — глюкокортикоїди — несучі відповідальність за загальний енергетичний обмін і обмін речовин в організмі; — Мінералокортикоїди — беруть участь у водному і сольовому обміні; — Статеві гормони.

Причини захворювання наднирників

Захворювання надниркових залоз можуть бути викликані різними причинами, серед яких можна виділити:

  1. надмірну вироблення гіпофізом гормону АКТГ, який відповідає за їх нормальну роботу при наявності хвороби Іценко-Кушинга;
  2. надлишкову вироблення гормонів самими залозами, наприклад, у випадку наявності пухлини в них;
  • дефіцит гормону АКТГ, коли можна говорити про вторинної надниркової недостатності;
  • недоліку вироблення гормонів в самих надниркових в результаті їх пошкодження, що є причиною первинної гострої або хронічної надниркової недостатності.
  • Різниця в захворюваннях надниркових залоз полягає в нестачі або надлишку вироблення того чи іншого гормону. У тому випадку, якщо в надмірній кількості виробляються мінералокортикоїди, то в цьому випадку можна очікувати підвищення артеріального тиску при одночасному зниженні рівня калію, а надлишок статевих гормонів призводить до порушень статевого розвитку, сприяє посиленому росту волосся в області обличчя і т.п.

    А ось гостра надниркова недостатність, яка розвивається при різкому скороченні або припинення вироблення гормонів корою наднирників, становить реальну загрозу життю людини. Приблизно такими ж наслідками загрожує і надмірне вироблення гормонів, в цьому випадку можливе проведення оперативного втручання, метою якого є видалення наднирників повністю або ж частково.

    Хвороба Іценко-Кушинга

    Трапляється так, що людина звертається за медичною допомогою з приводу якогось захворювання, але у нього виявляють хворобу Іценко-Кушинга, яка має ряд характерних ознак, до яких відноситься різкий набір ваги, причому у жінок він відбувається за чоловічим принципом, повнота не стосується кінцівок, обличчя стає одутлим, а відкладення жиру відбувається в області шиї, утворюючи «бизоний горб», в цілому зміни зовнішності настільки сильні, що при зустрічі знайомих вони можуть не впізнати людину. На тілі можна виявити появу стрий, мають багряно-синюшного забарвлення, підвищується артеріальний тиск, спостерігаються часті головні болі, підвищується рівень цукру в крові, що часто закінчується розвитком цукрового діабету. З часом з’являється дратівливість, наростає слабкість, розвивається депресивний стан, знижується імунітет, внаслідок чого на шкірі з’являються гнійничкові висипання. Жінка може зіткнутися з порушеннями менструального циклу і підвищеним ростом волосся на обличчі і тілі. Всі ці негативні симптоми з’являються в результаті підвищеного вироблення наднирковими гормону кортизолу, що стає причиною загального порушення обмінних процесів і патологічного зміни внутрішніх і зовнішніх органів. Якщо подібні зміни спостерігаються у вас або у ваших близьких необхідно негайно звернутися до лікаря-ендокринолога, не варто витрачати дорогоцінний час на відвідування інших фахівців від медицини, яким значно складніше визначитися з вірним діагнозом.

    Поки ви будете відвідувати один кабінет за іншим, упускаючи час, хвороба прогресуватиме, а адже захворювання це далеко не жартівлива. Симптоматика цієї недуги вперше була описана ще в двадцяті роки минулого сторіччя радянським невропатологом Н.Іценко, саме він висловив припущення про те, що причина захворювання криється в порушенні роботи гіпоталамуса, тобто тієї ділянки головного мозку, який несе відповідальність за взаємодію нервової та ендокринної систем . А трохи пізніше вже американський нейрохірург Х.Кушінг зміг визначити наявність зв’язку цієї недуги з пухлиною гіпофіза.

    В даний час учені зійшлися на думці, що хвороба Іценко-Кушинга виникає в результаті наявності збоїв в роботі гіпоталамо-гіпофізарної надниркової системи, а це означає, що правими виявилися обидва дослідника. Слід відзначити той факт, що до факторів ризику можна сміливо віднести вагітність аборти, пологи, клімактеричний період, травми головного мозку, інфекційні ураження центральної нервової системи. Як ви вже здогадалися з усього вищесказаного, представниці прекрасної статі перебувають у групі підвищеного ризику, так як дана недуга найчастіше вражає саме їх у віці двадцяти п’яти-сорока п’яти років, та й в цілому, якщо порівняти показники по захворюваності, то з’ясуватися, що жінки страждають недугами, пов’язаними з наднирковими, в чотири-п’ять разів частіше за чоловіків.

    Як би там не було, на даний момент не існує достатніх підстав для визнання однієї певної причини, яку можна було б вважати тим «пусковим механізмом» для «старту» розвитку недуги. Звичайно ж, до таких причин можна віднести стреси та інші негативні психогенні чинники, але, хоча вони грають важливу роль в цьому процесі і визнані значимими, але все ж не є доведеними. У цілком здорових людей при повторюваних стресорні ситуаціях також спостерігається гіперфункція і гіперплазія кори надниркових залоз, але в цьому випадку вона є прийдешньої. Як же відбувається сам процес? А відбувається порушення взаємодії між залозами, гіпоталамусом і гіпофізом, при цьому в гіпоталамус починають надходити нервові імпульси, що змушують його клітини виробляти занадто велика кількість речовин, що сприяють вивільненню адренокортикотропного гормону, скорочено АКТГ в гіпофізі. Але останній не залишається в боргу і в свою чергу у відповідь на таку потужну стимуляцію викидає в кров величезна кількість цього самого гормону (АКТГ), а він уже робить вплив на наднирники, змушуючи їх в надмірній кількості виробляти свої гормони — кортикостероїди.

    А підвищений вміст кортизолу призводить до порушення всіх обмінних процесів в організмі. При хворобі Іценко-Кушинга, в більшості випадків, спостерігається збільшення в розмірах гіпофіза через присутність доброякісної пухлини (аденоми), а в міру розвитку захворювання, відбувається одночасне збільшення надниркових залоз.

    Основні діагностичні ознаки і аналізи

    Якщо людина повністю здоровий, то у нього спостерігається певна динаміка вмісту кортизолу в крові протягом усієї доби, а його максимальний рівень фіксується між шістьма і дев’ятою годинами ранку, після чого відбувається його поступове падіння, а нижні межі рівня вмісту цього гормону відзначаються між двадцятьма і двадцятьма чотирма годинами. Звичайно, є ще й додаткові добові коливання рівня кортизолу в крові, пов’язані як з пониженням, так і з його підвищенням, а в разі у хворого хвороби Іценко-Кушинга фізіологічний добовий ритм вмісту в крові кортизолу відсутня, так як це зміст залишається аномально високим в Протягом доби або ж зростає у вечірні та нічні години. А тому, при діагностиці даного захворювання, недостатньо лише одного збору анамнезу та візуального огляду пацієнта, потрібне проведення аналізів крові і сечі, в ній також спостерігається підвищений вміст кортизолу в два-три рази відносно норми. Також, важливою діагностичною ознакою є підвищення рівня АКТГ в плазмі крові. Крім цього, і сеча, і кров в обов’язковому порядку обстежуються і на утримання в них глюкози.

    Проводяться і додаткові обстеження, які включають в себе проведення рентгенографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, що дозволяє виявити наявність пухлин і гіперплазії гіпофіза і надниркових залоз, як і остеопороз кісток.

    Лікування захворювань наднирників

    Лікування захворювання проводиться за трьома напрямками.

    Якщо захворювання розвивається прискореними темпами або при недостатній ефективності терапевтичного лікування, виконується операція по видаленню одного або відразу обох наднирників. Але все ж, при лікуванні даного захворювання найчастіше використовується поєднання різних методів: медикаментозного і хірургічного або ж проводиться поєднання медикаментозної та променевої терапії. При своєчасному зверненні до ендокринолога, трагічного розвитку подій можна уникнути шляхом призначення довічної замісної гормональної терапії.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!