Ялівець високий Juniperus excelsa M.Bieb.

Ялівець високий Juniperus excelsa M.Bieb.

Ялівець високий Juniperus excelsa M.Bieb.

Таксономічна приналежність: Сім’я Кипарисові — Cupressaceae.

Природоохоронний статус виду: Уразливий.

Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на с. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: В. Середземномор’ї (Балканський півострів, о. Кіпр), Мала Азія, Зап. Закавказзя. В Україні — Ю. берег Криму (від мису Айя до Карадага) і Байдарська долина.

Адм. регіон: Кр.

Чисельність і структура популяцій: Формує великі (до декількох га) популяції, в яких виступає домінантом (замкнутість крон 0,2-0,7), рідколісся. В угрупованнях чисельний, в інших місцях росте невеликими групами і поодинці. Як правило переважають генеративні особи, ювенільні трапляються рідко, а в багатьох місцях відсутні.

Причини зміни чисельності: Вирубка, підпали, використання на сувеніри, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення, в результаті чого популяції «старіють» і погано відновлюються, а площа їх скорочується.

Умови зростання: Найчастіше — приморські круті (до висоти 400 м н.р.м.), переважно південні схили сильно прогріваються, з щебнисто-кам’янистими, погано розвиненими коричневими ґрунтами на вапняках, сланцях, виходах вулканічних порід. Формує рідколісся субсередземноморського, геміксерофільного типу, що відносяться до класу Quercetea pubescentis-petraeae, характерний вид союзу Jasmino-Juniperion excelsae. Зустрічається в сухих фісташкові і пухнастодубових лісах.

Ксерофіт.

Загальна Біоморфологічні характеристика Фанерофіти. Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя 600 років. Стовбур збіжістий, викривлений, в старому віці дуплисті. Кора сіра, оголюється тонкими смужками.

Хвоя довжиною 1 мм, луската, тупа. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, вкриті дерев’янистими лусочками, дозрівають через рік, восени. Запилюється в березні-квітні.

Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання формації Junipereta excelsae занесені в «Зелену книгу України». Охороняють в ПЗ: Ялтинському гірничо-лісовому, «Мис Мартьян» і Карадагском, в заказниках загальнодержавного значення «Аю-Даг», «Караул-Оба», «Новий Світ», «Канака» та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, розробити методику його культивування.

Заборонено порушення місць зростання, рубки, підпали, підсівши або підсадка інших культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у дендропарках Криму і деяких ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Лесоформірующее, протиерозійне, почвозащитное, кліматорегулірующее. Деревину використовують для виготовлення сувенірів.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!