ГЕРПЕС

ГЕРПЕС

ГЕРПЕС

Герпес – група інфекційних захворювань вірусної природи, які характеризуються рецидивуючим перебігом, характерними висипаннями на шкірі і слизових оболонках у вигляді дрібних бульбашок. При цьому можливе ураження нервової системи, очей, плаценти. Збудник — вірус простого герпесу, що має різні типи.

Вірус герпесу передається повітряно-крапельним, контактним (в тому числі і статевим) шляхом, через плаценту, також можливе інфікування дитини при пологах в процесі проходження по родових шляхах.

Симптоми герпесу. Характерні ознаки герпесу – дрібні згруповані пухирці на тлі почервонілої шкіри або слизової оболонки. Клінічна картина настільки характерна, що дозволяє відразу запідозрити дане захворювання.

При атипових формах характерні прояви герпесу відсутні, і діагностика герпесу в ряді випадків представляє великі складності, для чого використовуються спеціальні аналізи на герпес: цитологічний метод у поєднанні з методом флуоресцентних антитіл — МФА, культивування вірусу на хоріоналлантоісной оболонці курячих ембріонів, найбільш чутлива і специфічна — полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Генітальний герпес (урогенітальний герпес) – поняття, яке включає ураження зовнішніх статевих органів. Розрізняють первинний і рецидивуючий генітальний герпес.

У типовому випадку при первинному генітальному герпесі на тлі почервоніння слизових оболонок статевих органів та прилеглій шкірі з’являються згруповані дрібні бульбашки. Через кілька днів пухирці розкриваються і на їх місці утворюються ерозії, іноді виразки. Захворювання може супроводжуватися загальними явищами – підвищення температури тіла, слабкість, стомлюваність і т.д.

При розвитку рецидивуючого генітального герпесу захворювання набуває хронічного перебігу, що порушує статеву функцію.

Можуть зустрічатися також і атипові форми захворювання.

Герпес статевих органів (статевий герпес) – більш широке поняття, яке включає поряд з ураженням зовнішніх статевих органів і поразка матки, маткових труб, яєчників.

У чоловіків висипання локалізуються на голівці статевого члена і внутрішньому листку крайньої плоті. Рідше бульбашки з’являються на мошонці, в промежині. Прориваючись, пляшечки залишають на місці себе ерозії, які можуть зливатися, утворюючи у важких випадках великі вогнища ураження.

Аналогічні явища відбуваються на слизовій оболонці сечівника (герпетичний уретрит). Хворі при цьому скаржаться на біль, печіння в уретрі при сечовипусканні. Вранці часто відзначаються виділення з уретри, зазвичай у вигляді краплі на білизну.

Одночасно може підвищуватися температура тіла, збільшуються пахові лімфовузли.

Герпес на обличчі проявляється ураженням губ, очей, слизової порожнини рота.

Герпес на губах в народі називають «лихоманкою». Виникає часто на тлі простуди або інших яких-небудь інших захворювань. Характерні висипання у вигляді пухирців з’являються на губах, що супроводжується больовими відчуттями.

У міру розкриття бульбашок формуються ерозивні поверхні, які можуть вдруге інфікуватися різними бактеріями.

Оперізуючий герпес або оперізуючий лишай починається, як правило, з підвищення температури тіла. Виникають болі по ходу нервових стовбурів (на половині обличчя або тулуба), слабкість, нудота, блювота. На шкірі формуються червоні плями, надалі з’являються характерні бульбашки. Через кілька днів на місці бульбашок утворюються скориночки. Слідом за першою скоринкою утворюються нові елементи, і далі вони зливаються в суцільну стрічку, оперізуючи тулуб. Перебіг захворювання тривалий, іноді до 4-5 тижнів.

Після зникнення висипів на шкірі можуть залишитися стійка невралгія та парези м’язів.

Як позбутися герпесу. Лікування герпесу взагалі, як і лікування генітального (статевого) герпесу може проводитися тільки лікарем з урахуванням всіх особливостей перебігу захворювання у конкретного пацієнта. Призначаються противірусні препарати, імуномодулятори, протизапальні засоби.

У важких випадках іноді виникає необхідність у застосуванні гормональних засобів.

Герпес і вагітність. Вплив герпесу на вагітність різна залежно від форми захворювання. При первинному генітальному герпесі під час вагітності плід може постраждати, так як у матері відсутні антитіла до вірусу. Існує ризик проникнення вірусу через плаценту, що призводить до загибелі плоду, викидня, природженої потворності, ураження внутрішніх органів дитини.

У випадку, коли і до вагітності у жінки відзначалися рецидиви статевого герпесу – в крові вагітної будуть знаходитися антитіла, які нейтралізують вірус. При цьому внутрішньоутробне зараження дитини, як правило, не відбувається, але зберігається ризик інфікування дитини під час пологів.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!